Архів Публікацій

Забута історія національного прапора – частина 1

019

Герб України-Русі у баченні польських митців.


Національний Прапор України, яким він має бути: жовто-блакитним чи все ж синьо-жовтим?

Передмова та застереження.

Деякі “історики” наполегливо продовжують стверджувати, що “перевертати прапор України – це провокація або неуцтво”.
Чому ж тоді нарід звик до формулювання “жовто-блакитний”, а державним прапором в Україні було затверджено синьо-жовтий стяг?
Перевертати, чи можливо все ж “повертати”?
Чи є історичні підстави для використання жовто-блакитного прапора?

Для того, щоб розібратись в наведених питаннях виникла ідея систематизувати всі доступні історичні світлини, документи та свідчення що стосується жовто-блакитного прапора.
Якщо хтось бажає для себе зрозуміти: “чи є підстави для використання жовто-блакитного чи ні?” – ця стаття написана для Вас.

Ще одне застереження: публікація не має на меті пропагування націоналізму, нацизму (екологічного чи не екологічного).

Тому будь-які згадки та використання символіки, пов’язаної з цими явищами, слід розглядати виключно в аспекті історичної ретроспективи.
Матеріали наводяться в хронологічному порядку.

Кожна публікація має посилання на джерело, де було знайдено оригінальні фотоматеріали. Тобто Ви можете перейти на сторінку і пересвідчитись, що матеріал не “зроблений” в фотошопі десь в Ольгіно, а вже має певну історію.

Оскільки свідчень виявилось достатньо багато, довелось розділити статтю на ряд окремих публікацій.
Частина 2 тут
Частина 3 тут


001

Герб Галицько-Волинського князівства (золотий лев в синьому полі), з’явився в другій половині ХІІІ століття. На картині напис – Дивізія Галичина. В лівому нижньому кутку зображена двоголова курка.

Дане зображення не зовсім давнє. Але, зв’язок між історією другої половини 13 ст. та подіями в 20 ст. стане очевидний наприкінці нашого історичного дослідження.

002

Хорогви руських земель у битві під Грюнвальдом 1410 р. Перемишльська земля та Львівська земля.

Поєднання жовто-блакитних кольорів вперше зустрічається в згадках щодо битви під Грюнвальдом.

Грюнвальдська битва 1410 року ( Битва під Танненбергом 1410)  — битва, яка відбулася під час «Великої війни» 1409–1411 років між військами держави Тевтонського ордену (Civitas Ordinis Theutonici) та об’єднаними військами Королівства Польського і Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського поблизу сіл Грюнвальд (тоді — Грюнефельде) і Танненберг — нині Стембарк (землі держави Тевтонського ордену, нині територія Польщі) 15 липня 1410.

003

“Галицькі хоругви у Грюнвальдскій битві 15 липня 1410 року”, картина Артура Орльонова.

Можливо хтось зауважить: тут нема жовто-блакитного прапора!

Але, є поєднання жовтого та блакитного кольорів на хорогві Львівської землі.

На ній маємо основне зображення, виконане жовтим кольором на блакитному тлі.
Згідно з геральдичними правилами, колір основного зображення є головним, а колір тла є другорядним, підлеглим.
Здогадайтесь: як такі кольори переносяться на прапор? Чи золотавий має бути згори, чи знизу?

Крім цього: здавна в окультних науках лев символізує сонце в апогеї (прообраз Верховної істоти, Бога-Творця в переважній більшості світових релігій).
Жодного зв’язку з житом та ланами.

004

Козацькі прапори Чорноморського війська.

Козацькі прапори найчастіше містили малинові барви. Однак і жовтий з блакитним зустрічались дуже часто.

Зокрема, як стверджує М.Битинський: за часів козацької доби до гетьмана Мазепи найбільш популярним кольором був малиновий.
“Від гетьмана Мазепи поступово починають заводитись у козацтва корогви сині чи блакитні з золотими або жовтими нашитими на них хрестами. З бігом часу подібні прапори з золотожовтими й синьоблактними барвами стають дуже модні, і помазепинські часи залишили про них досить свідоцтв”.

Джерело: “Українські війьскові прапори й корогви. Історичний нарис” Микола Битинський.

На блакитному (синьому) полотнищі козаки з охоронною метою зображують постаті Діви Марії, Архістратига Михайла та інших святих.

Цитата: “З XVIII ст. полкові та сотенні козацькі прапори Війська Запорозького стали виготовляти переважно з блакитного полотнища, на яке жовтою фарбою наносилися зорі, хрести, зброя. Традицію використання козаками жовто-блакитних кольорів підтверджує і те, що ще напередодні Великої вітчизняної війни в Ермітажі зберігалися козацькі прапори з поєднанням цих барв. На одному з прапорів був зображений архістратиг Михайло, одягнутий у золоту кирею і блакитні штани. Також знамено «1774 року февраля 28 створене коштом останнього кошового Запорізької Січі Петра Калнишевського» представляло собою продовгуватий прямокутник блакитного кольору, на якому були вишиті яскраві золоті герби”.

Джерело: В. В. Кукса “КОЗАЦЬКІ КЛЕЙНОДИ ТА ЇХНЯ ДОЛЯ”

005

«Запоро?жці пи?шуть листа? туре?цькому султа?нові» (рос. Запорожцы пишут письмо турецкому султану) — відома картина російського та українського художника Іллі Рєпіна, яку він розпочав писати в 1880 і закінчив в 1891 році.

На картині Рєпіна “Запорожці пишуть листа турецькому султанові” ліворуч ми бачимо жовто-блакитний прапор.

Відносно цього полотна як історичного підтвердженого факту є кілька зауважень.

Дехто сумнівається, що прапори передані правдиво і, можливо, їх зображення диктувалось виключно фантазією митця.
Цитата: “Крім відомих істориків та мистецтвознавців, картину ретельно “облизав” (вираз Рєпіна) видатний російський філолог, знавець давніх пам’яток культури України Федір Євгенович Корш (1843-1915). Він подав на ім’я царя своє “всеподданейшее заключение”: “Ваше Величество…, знамена козацкие, изображенные художником Репиным на его картине, не содержат по своєму цветовому набору никаких иностранных веяний, а отражают в себе извечную преемственность цветов золотых и небесных, постоянно присущих для всех знаков отличий в Южной Руси (Малороссии) еще во Бремена Великих князей киевских, вплоть до роспуска запорожской вольницы… Сказанному имеется предостаточно письменних подтверждений в отечественных и иностранных сугубо исторических источниках, а равно — в ряде предметов материального искусства тех древних Времен“.

Джерело: Сокульський А.Л. Морські походи запорожців. – Дніпропетровськ : Січ, 1995. – С. 124-131.

Ще є версія, буцімто ліворуч на картині зображено не жовто-блакитний стяг, а спис, розмальований “змійкою”.

Давайте разом поміркуємо: скільки в ті часи коштувало розмалювати спис в золотаво-блакитні барви?

А яка може бути тому доцільність, якщо спис після першого ж вдалого двобою буде забруднений кров’ю супротивника?

006

Точний рік невідомий. Зберігається в історичному музеї міста Січеслав (Дніпропетровськ).

007

Лицева сторона полкових і сотенних корогв і знамен була національною емблемою з зображенням козака у золотому чи жовтому щитовому полі на блакитному полотнищі.

Поєднання жовто-блакитних барв на козацьких прапорах застосовується все частіше.

У XVIII столітті серед прапорів стали переважати блакитні полотнища з золотими чи жовтими зображеннями гербів та частково інші ознаки, як небесні світила, зброя, постаті святих Михайла, Юрія, Козака та інших образів.

Козак – захисник українського народу, степовик, мандрівник, воїн, мудрець, казкар і характерник в одній особі. Його образи можна зустріти майже в кожній хаті поряд з іконами.

З іменем Козак Мамай тісно пов’язаний стародавній термін «мамаювати» (мандрувати, козакувати, вести козачий спосіб життя), «ходити на мамая» (іти навмання, куди очі дивляться).

010

Смерть угорського поета та революційного діяча Шандора Петефі , від козаків в 1849 р.

Картина про смерть Петефі була написана орієнтовно в 1855 році.

Тут ми бачимо три списи з жовто-блакитними прапорцями і один – з синьо-жовтим.

Синьо-жовте розміщення не було надто поширеним. Це в значній мірі обумовлено і технологією виготовлення прапорів: якщо жовта фарба “потече” на блакитну, то залишиться жовтий верх і блакитно-незрозумілого кольору прапор.

Але, якщо розташувати згори синій колір – то з часом такий прапорець має всі шанси перетворитись на суцільне зеленувате полотнище.

011

Прийом Цісара Франца Йосифа I на Львівському вокзалі в 1880 р.

В 1848 році собор руських вчених у Львові затверджує стяг, що складається з двох традиційних барв: синьої та золотої.
Розташування стрічок на стязі не вказується, однак є ряд дослідників, які переконані, що в 1848 році стяг теж був жовто-блакитним.

012

Цісар Франц Йосиф I посеред людей в Сукенницях (Краків), при здійсненні інспекції Галичини в вересні 1880. Автор: Lipi?ski, Hipolit (1846-1884) Оригінал знаходиться в Народному Музеї м. Кракова.

Проголосивши своїм гербом старовинний символ галицьких князів – зображення лева. Головна руська рада прийняла і відповідний прапор. За геральдичними приписами він став жовто-блакитним: угорі – жовтий (золотий) колір знака -лева, внизу – блакитний колір гербового щита. З того часу жовто-блакитне полотнище досить широко вживалося на західних українських землях, набуваючи у рамках Галичини символу національно-визвольного руху“.

Джерело: К.ГЛОМОЗДА, О.ПАВЛОВСЬКИЙ “Українська національна символіка: походження, традиції, доля” – Київ, 1989 рік.

До відома: тепер Костянтин Гломозда – один з підписантів листа про те, що “вимоги окремих громадян “перевернути прапор” … не мають під собою жодних історичних, юридичних чи вексилологічних підстав”.

013

Цісар Франц Йосиф І відвідує львівщину

Ось як описує барви і символіку українського прапора того часу один з його авторів Яків Головацький:

“Народни барвы просвещали намъ и выображали не богатства, збытокъ, але сильную, щирую волю, благое намереніе. Синій цветъ, якъ чисте небо южной Руси, ясный, погодливый, якъ душа щирого не скаженого Русина, изьображавъ миръ и спокой, якого до розвитія нашого народного потреба. Золотый цветъ, якъ тіизорницъ на ясномъ небе, изъображали ясное светло, до котрого намъ стремитися належить”.

014

Імператор Франц Йосиф I відвідав Національну Школу лісового господарсьва в Львові, здійснюючи інспекцію у вересні 1880. Автор: Grabowski, Andrzej (1833-1886) Рік створення – 1881 р.

В той період Галичина входила до складу Австро-Угорщини.

Прапор, затверджений Собором Руських вчених просто не міг бути синьо-жовтим, тому що одна з земель Австро-Угорщини (Нижня Австрія) вже мала синьо-жовтий прапор.

До речі, імператор Австрії Франц Йосиф І народився саме в Нижній Австрії.
Тому, доволі часто, приймаючи візити імператора, аби належно його пошанувати використовувався і синьо-жовтий прапор, поруч з жовто-блакитним.

Детально про це йдеться в окремій публікації.

008

Садиба по вул. ВОРОВСЬКОГО, 27 (кол. Бульварно-Кудрявська, 25) в м. Києві. Близько 1880 року.

009

Садиба площею 3280 кв. саж. (1,5 га) на початку 70-х pp. XIX ст. належала родині Сетгофер.  Близько 1880 року

Здається, що на наведеній світлині садиби в Києві згори розташований більш світлий колір.

Деякі дослідники стверджують, що це явна ознака того, що згори – блакитний колір.
Буцімто перші фотографії настільки спотворювали передачу кольорів, що золотий колір ставав темнішим. А синій (чи блакитний) мав більш світле відображення.

Так це чи ні? Спробуємо розібратись далі.

016

Галицькі січовики «вправляються» під українським прапором 1900 р.

017

Перша “Січ” – Завалє, пов. Снятин. Галицькі січовики з Покуття під жовто-блакитним прапором. Галичина, 1900 р.

Можливо світлини не правильно передають кольори і згори блакитний, який виглядає світлішим ніж жовтий?

Але є кольорові листівки того періоду!

015

Фалеристичні пам’ятки пожежно-гімнастичного товариства «Сокіл» 1894-1914 рр.

Фалеристичні пам’ятки українського пожежно-гімнастично товариства «Сокіл» з’явилися на хвилі піднесення національно-визвольного руху в Австро-Угорській Імперії, спричиненого революцією Т. 3. «Весни Народів» у 1848 р.

Заснування української сокольської організації тісно пов’язане з іменем Володимира Лаврівського та Василя Нагірного.
В. Нагірний опублікував у часописі «Батьківщина» за 1886 р. декілька статей, у яких доводив необхідність створення пожежно-спортивних товариств, а в наступному році опублікував «Статут товариства сторожі огневої Сокіл».

Відчутним поштовхом до заснування української сокільської організації став приїзд до Львова чеських соколів у 1892 р.

Цього самого року В. Лаврівський з групою прихильників провів перші загальні збори засновників товариства «Сокіл» та підготував новий статут «Устав гімнастичного товариства «Сокіл».
Цей статут був затверджений Міністерством внутрішніх справ у липні 1893 р.
А 11 лютого 1894 р. відбулися перші загальні збори «уконститованого» товариства, діяльність якого відбувалась під жовто-блакитним прапором.

018

Листівка кінця 19 ст.

019

Герб України-Русі у баченні польських митців.

Зразок Гербу початку ХХ ст., коли архангела Михаїла бачили гербом Наддніпрянщини, а може і усієї об’єднаної України у майбутньому.

023

1917 р., Демонстрація українців десь на Балтійському морі

На транспаранті зліва на право бачимо: “Ще не вмер (ла Україна)”, “Автономна Украiна у Федератівньоi Республіканс (кою) Росii”, “Обнiмiте брати моi найменьше брата”.

024

1917 р., Демонстрація українців десь на Балтійському морі

025

1917 р., Демонстрація українців десь на Балтійському морі

026

В статті газети “Свобода” за 1917 рік є два тексти: в одному з них ваказано про жовто-блакитний прапор, а в іншому – блакитно-жовтий.

В статті газети “Свобода” за 1917 рік є два тексти: в одному з них ваказано про жовто-блакитний прапор, а в іншому – блакитно-жовтий.

Це свідчить про те, що українці не розрізняли жовто-блакитний та синьо-жовтий прапори.

Або ж, про те, що обидва сполучення кольорів використовувались в рівній мірі.

027

Маніфестація на Софійському майдані. Київ, 1917 р.

На світлині з Софійського Майдану 1917 р. є і прапори з темним верхом, світлим низом.

Але більш поширене сполучення кольорів, де світлий верх, темний низ.

029

Університет Святого Володимира, Київ, 1917 р.

030

Прохід Першого українського полку імені гетьмана Богдана Хмельницького на демонстрації у Києві. Березень, 1917 р.

031

Прохід Першого українського полку імені гетьмана Богдана Хмельницького на демонстрації у Києві. Кадри кінохроніки. Березень, 1917 р.

032

Рядовий українізованого 5-го авіаційного парку, весна 1917 р.

033

16 березня 1917 року в Києві відбулась демонстрація в підтримку лютневої революції. Київ, березень 1917 р.

034

Фото з мітингу на Хрещатику 16 березня 1917 року. В центрі фото – жовто-блакитні прапори.

035

Українська маніфестація у Києві на Софійському майдані. 19 березня 1917 р.

036

Різниченко Василь. Герб України, 1917, Звенигородка, друкарня Х.Л. Улицького.

Джерело: Різниченко Василь. Герб України, 1917, Звенигородка, друкарня Х.Л. Улицького: “тоді як колір прапорів та емблемів наших в маніфестаціях 16 і 19 березня 1917 року був майже виключно жовтоблакитний… “.

037

Українська маніфестація в Харкові, 19 квітня 1917 р.

038

Демонстрація в Чернівцях, 1 травня 1917 року.

039

Мітинг на вулиці Володимирській між будинками Української Центральної Ради та будинком Українського генерального військового комітету в час проведення І-го українського військового з’їзду. 1 травня 1917 р.

040

Маніфестація українців. Фот. П. Д. Бездрабко.

Цитата з газети: “Манифестация украинцев. Фот. П. Д. Бездрабко.

Как известно, на украинском войсковом съезде в Киеве впервые возник вопрос о национализации армии и сформировании украинских полков. Тот же съезд вынес ряд резолюций по вопросу об устроении Украины.
По этому поводу в разных малороссийских городах и местечках состоялись манифестации. Мы даем снимки одной из таких манифестаций, происходившей в гор. Виннице, Подольской губернии.
Шествие украинских манифестантов в гор. Виннице, Подольской губернии”.

 020

Промова матроса-українця, делегата Балтійської фльоти в оточенні жовто-блакитних прапорів на Історичному бульварів в Севастополі проти більшовиків, 1917 р.

041

Делегати ІІ Військового зїзду. Червень 1917 р.

Продовжуючи наш історичний екскурс у минуле дивимось далі фотохроніку перебігу подій 1917 р.

042

Газетна публікація про перебіг подій на початку листопаду 1917 року.

Цитую газетну публікацію: “Зі Штокгольму доносять 5 листопада: після “Русской Воли” цїла Чорноморська фльота проголосила себе українською. Всї панцирні кораблі, кружляки і торпедові судна вивісили українські жовтоблакитні прапори. Комітет Чорноморської фльоти порішив на будуче побірати на моряків до себе тільки рекрутів української національності. Тим робом Чорноморська фльота перейде в посїданнє України”.

043

Старшини та козаки полку ім. Шевченка, сформованого у Петрограді з вояків-українців запасних частин гвардійської піхоти. Київ. Початок листопада 1917 р.

044

Мітинг на вулицях Києва з нагоди проголошення Української Народної Республіки. 7 листопада 1917 р.

045

Підняття Українського прапора на крейсері Флоту УНР “Гетьман Іван Мазепа”. (Бувший “Память Меркурия”). 1917 р.

046

Кольоровий малюнок Бориса Шіппіха, кінець 1917 р.

047

Кольоровий малюнок Бориса Шіппіха, кінець 1917 р.

Ще одне свідчення на користь жовто-блакитних прапорів – кольорові малюнки Бориса Шіппіха, виконані в кінці 1917 р. після проголошення 3-го Універсалу.

Вони були опубліковані видавництвом “Вернигора” як листівки та плакати.

048

Військові підрозділи під жовто-блакитним прапором УНР на початку 1918 р.

049

Гайдамака Гайдамацького Коша Слобідської України, січень1918 р. Ілюстрація з книги Я.Тинченка “Новітні Запорожці”.

Серед дослідників, які вважають, що в період УНР широко використовувалось поєднання кольорів “жовтий – згори, блакитний – знизу” – Я.Тинченко.

050

Солдат полку ім. Івана Богуна (колишнього Київського полку георгіїівських кавалерів) з прапором своєї частини, січень 1918 р., Київ, вул. Володимирська, Центральна Рада. Ілюстрація з книги Я.Тинченка “Новітні Запорожці”.

051

Таблиця з елементами уніформи та системою позначень за посадами, запровадженими наказами ч.74 та ч.105 наприкінці грудня 1917 – на початку січня 1918 р.

Таблиця з елементами уніформи та системою позначень за посадами, запровадженими наказами ч. 74 та ч. 105 наприкінці грудня 1917 – на початку січня 1918 р.
1. Синій накутник на комір шинелі.
2. Погон.
3. Кокарда з національною стрічкою.
4. Рядовий (козак).
5. Ройовий.
6. Чотовий.
7. Бунчужний.
8. Хорунжий.
9. Сотник.
10. Курінний.
11. Осавул.
12. Полковник.
13. Отаман бригади.
14. Отаман дивізії.
15. Отаман корпусу.
16. Отаман армії.
17. Отаман фронту.
Джерело: Я.Тинченко “Новітні Запорожці”.

052

Стоп-кадр кінохроніки, 1918 р.

Стоп-кадр кінохроніки.
22 лютого 1918 р. українська армія знищила 8 тис. армію більшовиків біля станції Бобринська.

053

“Синьожупанники”-військовополонені російської армії перед відправкою до Києва з Австро-Угорщини, лютий 1918 року.

054

Дефіляда Синьожупанників на Софіївській площі, березень 1918 р.

055

“Козаки 1-го Запорізького полку імені гетьмана Петра Дорошенка Армії УНР переможним маршем входять у тодішній Бахмут (нині Артемівськ)” – весна 1918.

Професор В.Сергійчук у своїй праці «Національна символіка України» пише: «Підкреслимо, що перший прапор УНР – жовто-блакитний. І це відповідало вимогам геральдики. І не тільки тому, що золотий тризуб і львівський лев накладалися на синє поле, а відтак цей колір мав бути зверху. При виборі кольорів спеціалісти враховували те, що згідно з законами геральдики барви герба (золотого тризуба) розміщувалися у верхній (жовтій), а барви щитового поля в нижній (блакитній) смугах. Але вже до цього само по собі склалося, що, створюючи різні емблеми як державного, так і масового вжитку, їх автори постійно зображували тризуб золотим у блакитному полі» (В. Сергійчук «Національна символіка України», Київ 1992 р., с.83).

Однак, щось з професором відбулось останнім часом: він кардинально змінив свою думку.

До відома: Володимир Сергійчук теж підписав лист про те, що “вимоги окремих громадян “перевернути прапор” … не мають під собою жодних історичних, юридичних чи вексилологічних підстав”.

056

Прапор 2-го Запорожського полку (періоду першої УНР) – з книги сотника Б.Монкевича “Слідами новітніх запорожців”. Орієнтовно – початок 1919 р.

Присяга 2-го Запорожського полку:

Тобі мій краю дорогий
Складаю я свою присягу –
Тебе любить, Тобі служить
За Тебе вмерти біля Стягу.

І прапор наш жовто-блакитний
Клянусь до віку боронить,
І за народ забутий, рідний
Останню кров свою пролить.

057

Прапор полку гайдамаків Холодного Яру. Орієнтовно 1918 – 1922 рр.

В своєму романі “Холодний Яр” Юрій Горліс – Горський пише: “1-й (основний) курінь Холодного Яру мав чорний прапор з гербом України  і написом з одного боку “І повіє новий вогонь з Холодного Яру”, з другого:  “Воля України – або смерть!” і жовто-блакитний прапор з написом:  “Полк гайдамаків Холодного Яру”.

Джерело: Горліс – Горський Ю. Холодний Яр. Червона калина (Львів). 1994. С. 28.

058

Єднання синьо-жовтих і жовто-блакитних прапорів. Кадр кінохроніки про День Злуки УНР і ЗУНР у Києві на Софійському майдані 22 січня 1919 р.

059

Урочисте проголошення Акту Злуки УНР і ЗУНР на Софійській площі в Києві. 22 січня 1919 р.

В продовженні статті ви дізнаєтесь:
– які військові формування в минулому сторіччі застосовували жовто-блакитний прапор та з яких причин застосовувався синьо-жовтий?
– який прапор був в Організації Українських Націоналістів?
– хто з фахівців в геральдиці відстоював точку зору застосування прапору з жовтим кольором згори, блакитним знизу?
– яке пояснення кольорів прапора містив “Початковий вишкіл українського революціонера”?

Зайченко Олександр, спеціально для сайту www.прапор.укр

Читати продовження:
Частина 2 тут
Частина 3 тут

Leave a Reply

You can use these HTML tags

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>